Коли з’явилася Українська гривня?

Сьогодні офіційною валютою України є гривня і як відомо, вона має дуже багату і багатовікову історію. Цей грошово-вагової вимірювач почав використовуватися в давнину на Русі та інших слов’янських державах. Її використовували в якості міри ваги, а також рахунки в торгівлі або при сплаті данини в VIII — IX століттях. За весь час сенс слова «гривня» змінювався кілька разів.

Якщо вірити історії гривні, то спочатку нею позначали срібні і золоті прикраси, які виконувалися у вигляді обруча і красувалися на шиї – «загривку». Відповідно за це, ці прикраси й одержали назва «гривня». На той момент гривня була показником розкоші, ці прикраси можна було зустріти лише у заможних людей, при цьому їх носили не тільки жінки, але і чоловіки. Такі гривні виготовляли з різних дорогоцінних металів: бронзи, срібла або золота. Пізніше, гривні стали використовувати для накопичення багатства, про це свідчать численні археологічні знахідки. Ці знахідки колись належали феодальної еліти і церковним лідерам.

Україна провела більшу частину своєї історії розколотої між ворогуючими імперіями. Аж до 20-го століття країна залишалася розділеною між Російською та Австро-Угорською імперією, використовуючи відповідну валюту кожної країни. До цього часу Українська держава не мала власної валюти, виготовлення золотих і срібних грошей було розпочато за часів правління великого київського князя Володимира. Ці гроші й були першими державними грошовими знаками, на них було зображено зображення тризуба, який був символом влади правителів Києва.

Головним зображенням лицьовій частині монети був добре всім відомий тризуб і сидить на троні князь. Вся ця картина супроводжувалася фразою «Володимир на столі», на оборотній частині монети був образ Христа і вираз «А се його злато». Великий князь не став наслідувати приклад Заходу, який для виробництва монет використовував чужі образи і написи. Справа Володимира Великого в частині карбування монет було продовжено Святополком Окаянним і Тмутараканскими князями – Ярославом і Олегом.

З XI століття валюта Київській Русі — гривні. Гроші мали форму шестикутника, відливалися переважно зі срібла, їх маса була приблизно 150 грам. Ці гроші зверталися до приходу татаро-монгол. Поряд із київськими гривнями в обігу також були присутні новгородські. З середини XIII століття новгородські монети стали використовуватися повсюдно на Стародавньої Русі. Відрізнялися новгородські гривни від київських примірників формою і вагою. Новгородської називалася гривнею паличка зі срібла вагою 240 грам. Подібне розрахунковий засіб було в ужитку до кінця XV століття. При переході від «київської» до «новгородської» гривні, з’явилася «чернігівська». Вона зовні була схожа на київську, а по масі була як новгородський варіант.

Яка історія українських грошей?

З причини феодальної роздробленості виробництво монет в Київській Русі було призупинено з XII по XIV століття. Платіжним засобом були злитки срібла, які було прийнято називати «гривнами».

В середині 16-го сторіччя стало знову відроджуватися в обіг монет, їх випуск ненадовго відновився. У Львові були випущені червоноруськие полугроши, а в Києві карбували срібники Володимира Ольгердовича. Таким чином, гривні перестали бути присутнім в обороті, їх використовували як грошово-рахунковий поняття.

У XIII столітті половинка гривні отримала назву рубля або карбованця (по-українськи), і він поступово витіснив з обігу гривню, зайняв її місце, і став спочатку нової грошово-лічильної одиницею, а потім і основною одиницею грошової системи Росії.

У XV столітті через нарощування обсягів виробництва монет, а також постійної їх псування, валюта втратила свою цінність як грошово-платіжної одиниці. Тепер вона була лише одиницею маси, яка проіснувала як еталон ваги «гривні» до XVIII століття.

Відновити карбування власних грошей хотів Богдан Хмельницький. Він робив спроби ведення самостійної фінансової політики під час Визвольної війни 1648-1654 років. Чи зміг гетьман Хмельницький виконати задумане нікому не відомо, оскільки письмові нотатки не знайшли підтвердження в археологічних знахідках.

З якого року гривня в Україні?

Введення національної валюти в обіг, а також створення власної банківської системи відбулося у часи національно-визвольного руху в 1917-1921 років, в свою чергу ці заходи мали величезне значення у становленні Української держави. Центральною Радою був прийнятий закон про перетворення Київського відділення Держбанку Росії. З 22.12.1917 року починає функціонувати Український держбанк. Першим директором фінансової установи був Михайло Кривецький, саме він поставив підпис на першій банкноті.

Ескіз банкноти номіналом 100 карбованців проектувався художником Георгієм Нарбутом, який також прославився дизайном герба України. Він вмонтував тризуб в композиції ескізу, так як той був особливістю найдавнішої грошової одиниці України. Таким чином, він зобразив на українській гривні історію країни.

Протягом усього 20-го століття українською валютою є карбованець. В перекладі з української назва ця походить від слова «карбувати». В одному карбованце містив 17,424 частки чистого золота. Карбованці, виготовлені в епоху УНР, визнані найбільш докладними і художніми грошима, коли-небудь прийнятими в Україні. Банкнота в сто карбованців друкувалася на звичайному папері без будь-якого захисту, це призвело до її підробці великими тиражами.

Після того, як Україна проголосила себе самостійною державою, 01.03.1918 року Центральна Рада підписала закон про офіційної української грошової одиниці. Гривню поділили на сто складових, і дорівнює вона була 0,5 карбованцям. У 1918 році грошові знаки друкувалися в Німеччині. За цей час були випущені купюри з різним номіналом від 2 до 1000 гривень.

Коли гривня з’явилася в обігу?

В Україні гривня з’явилася 17 жовтня 1918-го року в результаті проведення грошової реформи.

У середині 1918 року Україною правил останній в історії гетьман — це був Павло Скоропадський. Він зберіг номінал попереднього уряду: за 1 гривню давали 1/2 карбованця або 100 шахов. В ті часи на ринку існували різні валюти: царський карбованець, український карбованець, гривні, одеський карбованець місцевої карбування, німецька марка та монети Російської імперії з срібла.

Новий уряд під керівництвом Скоропадського вступило в союз з австро-німецькими окупаційними військами, що стало гарантією цілісності Української держави. Нові гроші також були необхідні для продовження реформування держави. Ось чому Центральна Рада на чолі зі Скоропадським замовила нові банкноти з Німеччини. Протягом 1918 року в Берліні були випущені банкноти різним номіналом від 2 до 2000 гривень.

Оформленням грошей в Україні завжди займався Гергій Нарбут, на цей раз він оформив тільки дизайн банкноти у 100 гривень. На ній були зображені робітник з молотком і селянин з серпом, впізнавані радянські символи, на тлі вінка з квітів і фруктів.

Незважаючи на зусилля Скоропадського, його уряд не зміг ліквідувати те, що залишилося від колишньої влади — величезний державний борг. Крім того, Рада повинна була підтримувати нинішню державну адміністрацію, тому друкування великої кількості грошей було неминуче. У підсумку це спровокувало інфляцію і сплеск спекуляцій на різних валютах у всіх регіонах України.

Наприкінці 1918 року влада знову змінилася — Скоропадський був повалений Директорією України, очолюваною Володимиром Винниченком і Симоном Петлюрою. Нова влада прийняла рішення повернути в якості основної української валюти гривню. Зокрема, Директорія планувала збільшити вміст золота в карбованих монетах: місцеві жителі повинні були надати все наявне золото і срібло для цих цілей. Всі пам’ятники російським царям з міді планувалося переплавити і перетворити в дрібні гроші. На золотій гривні мали зобразити Тараса Шевченка, а на срібних монетах — будинок Центральної Ради.

Однак цим планам не судилося збутися-наступ більшовиків у 1920 році призвів до заборони всіх українських грошей. В цілому с1917 по 1921 рік на території України використовувалося 24 види купюр.

Наступні події привели до ще однієї грошової реформи. Гривня була замінена спочатку радянськими червінцями, а в 1924 році — радянськими карбованцями. Влада ввела новий курс валюти, де 1 радянський карбованець дорівнював 1/10 червінця. Радянський карбованець став основною валютою, що використовується в Україні до початку Другої світової війни.

У перші роки війни німці дозволили використовувати карбованець, поряд з рейхсмаркой. За офіційним курсом 10 карбованців дорівнювали 1 рейхсмарці. У 1942 році нацистські окупанти відкрили Центральний емісійний банк в Рівному, столиці райхскомісаріату. Пізніше була випущена нова валюта — рейх Карбованець банкнотами різним номіналом, кожна мала водяні знаки.

Банкноти відбивались у Берліні на високоякісному папері. На зворотному боці банкноти зображено «щасливий український народ», німецькі написи і орел зі свастикою. На купюрах по-німецьки і по-українськи значилося: «Фальсифікація банкнот карається в’язницею». У 1944 році, коли Червона Армія визволила окуповані території, відбулася стрімка девальвація валюти. Імперський карбованець був не прийнятий на звільнених територіях, як для торгівлі, так і для операцій обміну.

Після Другої світової війни в Україні в якості офіційної валюти стали використовувати радянський рубль. Варто відзначити, що рубль офіційно перекладається як «Карбованець». Нове найменування валюти з’явилося на цінниках у магазинах Української Радянської Республіки.

Восени 1990-го року, коли відбувався розпад Радянського Союзу, Україна в якості додаткової валюти ввела одноразовий купон. Більшість українців і досі згадують, як використовували одноразові купони до 1991-го року, коли їм потрібно придбати взуття, одяг або речей першої необхідності.

До 1991-го року такий купон видавався один раз в місяць. Українці повинні були штампувати або скріплювати купон в касі щоб оплатити товари. Поява купонів означало, що в Україні тепер стали використовуватися дві валюти. В1992 році весь грошовий потік заповнився купонними карбованцями. Хоча спочатку планувалося, що він замінить офіційну валюту тільки на 3-4 місяці, але по факту він використовувався протягом декількох років. Напевно багато хто з вас пам’ятають, що в 1992-1995-х роках купон-карбованець переживав гіперінфляцію.

Ситуація в країні вимагала нової стабільної реформи, саме тому у вересні 1996-го року гривню визнали національною валютою України. Спочатку за еталон для виробництва банкнот номіналом від 1 до 200 гривень було взято радянський варіант, пізніше було прийнято рішення використовувати американські аналоги. Національним банком України були випущені банкноти різним номіналом.

Перша монета номіналом в одну копійку була викарбувана в Луганську. Монети були випущені різним номіналом від 1 копійки до 50. Всі випущені монети ділять на 4 різні епохи.

Незважаючи на те, що були зроблені зміни в дизайні, банкноти різних номіналів зберегли зовнішній вигляд і особистостей, яких знають всі. Наприклад, на 1 гривні зображений Володимир Великий, 100 гривень впізнати по зображенню письменника Т. Г. Шевченка, на 200 гривнях зображена письменниця Леся Українка. На банкноті найвищого номіналу, 500 гривень, зображений філософ Григорій Сковорода на лицьовій стороні і Києво-Могилянська академія на зворотному.

В даний час дизайн української національної валюти має водяні знаки для захисту, а також безліч складних елементів, які цікаво досліджувати. Також сучасні банкноти виробляються за новими технологіями, з деякого часу їх друкують з додаванням льону.