Вартість електроенергії для підприємств. Тариф на електричну енергію

Тарифи на енергоресурси для організацій комерційного, некомерційного виробничого сектора потрапляють під регулювання органу «Національна комісія з регулювання у сфері енергетики і комунальних послуг». Дана компанія займається розробкою положень для споживачів. Як правило, принципи розрахунку вартості енергоносіїв істотно відрізняються від тих, які використовуються при розрахунку цін для населення.

В уряді України регулярно піднімається питання лояльності тарифів на енергоресурси для виробничих компаній, проте він досі не знайшов підтримки у законодавстві країни. У липні 2019-го року відбулися глобальні зміни в «життя» енергопостачальників та їх клієнтів, у цей час свою роботу розпочав ринок електроенергії. В цілях стабілізації власного бюджету більшість керівників приступив до пошуків нових шляхів розвитку, оскільки вартість енергоносіїв зросла майже на третину.

Нові принципи роботи ринку електроенергії в Україні переслідували одну мету, зокрема зменшити ручне регулювання ціноутворення. Чому ж тарифи на електричну енергію все-таки виросли? Дане явище обумовлене тим, що Кабмін прийняв невигідні рішення в частині формування тарифів. У зв’язку з тим, що з ринку потіснили недорогу атомну енергію, виробникам в буквальному розумінні довелося боротися за зменшення цін на електроенергію.

Поява додаткових гравців на ринку не дало очікуваних результатів, а саме не сталося оптимізації цінової політики. Але дані зміни є і хороші моменти. Дії посередників та енергопостачальників зараз стримується нормою для тарифів, якої вони повинні дотримуватися.

Особливості ціноутворення на електроенергію

Зараз не існує єдиних тарифів для вітчизняних компаній. Що це значить. В кожному регіоні місцеві постачальники самостійно визначають вартість електроенергії для організацій. Крім того, тарифи для промисловості мають більш динамічний характер, ніж для населення. З 2020 року спостерігається постійне зростання вартості енергоресурсів.

Всіх споживачів умовно ділять на 2 класи. Перший клас представлений великими компаніями, яким для роботи потрібна електроенергія із ступенем напруги понад 27,5 кВт, в даному випадку поставки здійснюються безпосередньо від постачальника. Інші компанії, яким для роботи достатньо енергії зі ступенем напруги, що не перевищує 27,5 кВт, відносять до другого класу.

В даний час тарифи і розцінки для організацій залежать від обсягів споживання. Іншими словами, вартість енергоносіїв буде нижчою, якщо купувати їх більше. Однак така особливість ціноутворення не може стримати зростання тарифів. У зв’язку з чим, керівництво промислових компаній стало більш серйозно підходити до енергоефективності, а також воно частково перенесли свої витрати на кінцевого споживача товарів, що випускаються.

Безумовно, виробничі компанії не хочуть, щоб зростання вартості енергоресурсів позначилася на їх прибутковості, тому вони приймають різні рішення, які не знаходять розуміння і підтримки у приватних споживачів.

Як вибрати тариф?

Щоб працювати в нових умовах, підприємцям доводиться вибирати шляхи, які допоможуть оптимізувати власні витрати. У цих цілях можна використовувати різні тарифні ставки. Як це розуміти?

Приміром, на одноставковий тариф впливає тільки споживаний обсяг електроенергії, у цій ситуації підприємство сплачує один тариф за кіловат енергії, не беручи до уваги час доби. Крім того, існує диференційований тариф, з його допомогою мережа розвантажується в години пік і підприємства можуть зменшити витрати на енергоспоживання. Ні для кого не секрет, що багато компаній і невеликі фірми переносять енергоспоживання на нічний час, тільки так вони можуть економити і вижити в непростих ринкових умовах.

На даний момент розроблені різні схеми з розбивкою на інтервал часу. Застосування диференційованих тарифів буде можливим у тому випадку, якщо у підприємства будуть встановлені багатотарифні лічильники і автоматизовані системи обліку енергії.

Уряд переконаний в тому, що зміна цін на електроенергію для юридичних компаній, допоможе домогтися стабілізації економіки, і наблизять енергетичну сферу країни до світових стандартів. В наші дні розглядається можливість додаткової розбивки енергоспоживачів, яка зробить тарифи на цей вид ресурсів максимально вигідними. В цьому напрямку вже ведуться роботи по виведенню приватних фірм, шкіл, міні-заводів із зони формальної відповідальності.