Що робити з грошима при дефолті?

Дефолт – це стан, коли суб’єкт не хоче чи не може повністю виконати свої боргові зобов’язання перед кредиторами. Інакше кажучи, цей термін використовують тоді, коли хочуть позначити фактичну несплату боргу з низки причин.

Дуже часто дефолт плутають із банкрутством, що вкрай невірно, оскільки друге випливає з першого. Банкрутом визнається лише той, хто має нульову платоспроможність. Розрізняють такі різновиди кризи: технічна, суверенна, корпоративна та перехресна.

Проте не лише компанії можуть переживати такі часи, а й державу. У другому випадку це явище, коли країна не може відповісти за зовнішніми боргами перед іншими державами та світовими фінансовими центрами. Подібна ситуація може виникнути з таких причин:

• нераціональна економічна стратегія;
• раптова зміна режиму влади;
• падіння рівня доходів;
• форс мажор.

Коли країна входить у фазу економічної кризи, державний бюджет стає незбалансованим. Покриття недоїмки фінансів закордонними позиками призводять до роздування обсягу зовнішньої заборгованості. До скорочення доходів державної скарбниці також можуть призвести різкі потрясіння. Розвиток тіньової економіки та високі ставки податків не найкраще позначаються на доходах бюджету. Найчастіше це призводить до того, що влада змушена просити кошти в борг у міжнародних фінансових компаній.

При кризі фінансове становище країни погіршується настільки, що вона не має можливості розрахуватися з кредиторами за зовнішніми боргами. Як це проявляється? Зростає інфляція, ціни на товари та послуги злітають до неймовірних розмірів, національна валюта знецінюється, якою б вона не була стабільною.

Якщо уряд не зможе стримувати ситуацію через реструктуризацію боргів, криза відбудеться на внутрішньому рівні. Це означає, що багато державних підприємств буде оголошено банкрутами, також буде закрито комерційні банки.

У банкрутстві немає нічого доброго ні для населення, ні для економіки країни:

• падає фінансовий рейтинг країни;
• вартість національної валюти впливає на довіру до держави з боку партнерів;
• повна зупинка виробництва;
• банківській системі стають недоступними іноземні кредити;
• зростання політичної недовіри з боку держав-партнерів та міждержавних фондів.

У що вкладати гроші перед дефолтом?

Найчастіше люди просто зберігають долари вдома, і в цьому є сенс. Вдома обов’язково мають бути долари, однак це зовсім не означає, що треба ними «затарюватися» з появою будь-якої тривожної новини. Звичайно, зберігати всі свої заощадження у валюті нерозумно, її резерв повинен бути сформований поступово. Одним із тривожних сигналів, коли слід поповнити валютний резерв, є зниження ціни на нафту.

Якщо настав дефолт, то як зберегти гроші? Непоганим способом вважаються інвестиції у цінні папери зарубіжних емітентів. Криза насамперед «б’є» за банківською системою, зокрема запроваджується мораторій на зняття коштів із депозитів. Купівля іноземних цінних паперів дозволить компенсувати можливі ризики.

Якщо ви не знаєте, що робити при дефолті і куди вкласти гроші, радимо просто відкрити рахунок за кордоном. Перевагу слід надати країнам, які мають стійку фінансову систему. Наприклад, у Швейцарії. Швейцарський франк, незважаючи на негативні ставки за депозитами у місцевих банках, є найбільш стійкою валютою. Таким чином, ви захистите свої накопичення від будь-яких вагань.

Якщо курс нацвалюти почав стрімко падати і держава не в змозі зупинити цей процес, вона дуже швидко втратить свою платоспроможність за зовнішніми боргами. В історії багатьох країн були такі періоди, тому не можна бути впевненим, що цього більше не станеться.

Що робити при дефолті?

Як свідчить дійсність, багато громадян просто не готові до різних економічних потрясінь, доказ цього криза Греції. У цій статті ми розповімо у подробицях, як захистити свій капітал при настанні дефолту.

Давайте поринемо трохи в історію грецької кризи. Переговори з європейськими кредиторами не дали тих результатів, на які розраховувала Греція, вони навпаки зайшли в глухий кут, і владі нічого не залишалося, як оголосити країну банкрутом. Щойно вийшли новини, просте населення кинулося до банкоматів, щоб зняти готівку. Через добу влада ввела обмеження, згідно з якими, одна людина могла зняти не більше 60 євро на день, під заборону потрапили зовнішні переклади. Поведінка греків нічим не відрізнялася від того, що робили росіяни 1998 року. Якщо хто пам’ятає, то громадяни почали змітати з прилавків магазину всі продукти, що мають великий термін зберігання.

Нині Росія не стабільна як у політичній арені, і у економіці. Однак не варто виключати можливість того, що в майбутньому вона піде грецьким шляхом. Такий результат справи озвучено Є.Гурвічем – головою Економічної експертної групи Мінфіну. Свої висновки Гурвіч пояснює тим, що існують проблеми, які можуть ухвалити непередбачувані розміри, якщо їх вирішенням не зайнятися зараз. До них відносяться: низький приріст економіки, невиправдані борги держави у соціальному та фінансовому секторах.

Якщо порівняти середній темп зростання російської економіки періоду 2013-2017 років та 2003-2007 років, то можна зазначити, що перший показник менший за другий у 10 разів. Увагу слід звернути на витрати бюджетників та пенсіонерів, які значно зросли. Наприклад, базові пенсійні виплати з 2009 року було збільшено майже на 30%. Як запевняє Гурвіч, настання кризової ситуації можна уникнути в тому випадку, якщо уряд вживе своєчасних конструктивних заходів.

Питання «що робити з грошима перед дефолтом» у наші дні дуже актуальне, оскільки ніхто не хоче втратити заощадження, накопичені з великими труднощами. Незалежно від прогнозів експертів щодо безпеки власних накопичень, потрібно подбати заздалегідь.

Як зберегти заощадження при дефолті?

Ранок 29 червня 2015 запам’ятався грекам надовго, адже місцевий уряд закрив банки до 6 липня. З цього дня банкомати видавали суми, що не перевищують 60 євро. Дані обмеження діяли лише для карт, які були випущені в Греції, карти зарубіжних банків були винятком із правил.

Теоретично оплачувати карткою можна було будь-що, але насправді населення зіткнулося з тим, що більшість магазинів не приймало картки, оскільки переживали за те, що не зможуть потім отримати ці кошти. Іншими словами, у цей період усі «просили» готівку, якою у населення не було. Щоб не опинитися у подібній ситуації, відкрийте рахунок у іноземній фінансовій установі.

Тепер давайте згадаємо кризу, яка не на жарт розігралася у Кіпрі у 2013 році. Євросоюз затвердив план, за яким надаватиме фінансову допомогу Кіпру, його суть була в тому, щоби реструктуризувати банківський сектор. Кіпру обіцяли надати 10 млрд. євро за умови, що він сам знайде додатково 5,8 млрд. євро. Як це можна зробити? Євросоюз запропонував місцевій владі «зрізати» частину грошей із депозитів у кіпрських банках. Уряд узяв цю думку на озброєння і списав з депозитів, які перевищували 100 тис. євро – 9,9%, а з усіх інших вкладів 6,75%. Таке ставлення влада виявила абсолютно до всіх, навіть до нерезидентів. Таким чином, було виконано реструктуризацію 2 найбільших фінансових гігантів – Bank of Cyprus та Laiki Bank. Перша організація відшкодувала вкладникам частину втрачених коштів своїми акціями.

Як зберегти гроші при дефолті? Якщо ви «збираєте» кошти на депозиті, то в жодному разі не перевищуйте страховий ліміт. Коли на Кіпрі почали «стригти» депозити, то народ охопила справжнісінька паніка. Одні почали робити перекази, інші просто чекали, їх заощадження не перевищували страхову виплату, тому вони практично не відчули наслідків кіпрської кризи.

Як зберегти гроші під час дефолту – досвід різних країн

Якщо ви не знаєте, що робити з грошима під час дефолту, переведіть їх на брокерський рахунок. Оскільки вивести кошти з депозиту практично неможливо, єдиний варіант отримати – перевести на брокерський рахунок цієї установи і купити цінні папери іноземних емітентів.

Згадаймо досвід Венесуели. У 2003 році влада, щоб запобігти відпливу капіталу і всілякі спекуляції, заборонила вільний обмін валюти. Можливість купити долари за офіційним курсом могли лише деякі фірми, що займаються імпортом. Приватні особи могли отримати не більше 3 тис. USD за рік, з цієї суми вони могли лише 10% витратити на купівлю товарів за кордоном і 500 USD перевести в готівку, кошти, що залишилися від встановленого ліміту, можна було покласти на банківську картку, але для цього венесуельцю потрібно було довести владі, що його чекає поїздка за кордон. На чорному ринку вартість цієї валюти була вищою за офіційний курс у десятки разів.

Якщо у вас з’явилося відчуття, що ситуація стає критичною, подумайте про активи, які будуть звертатися на чорному ринку. Для цієї ролі підходять дорогоцінні метали та ювелірні вироби.

При дефолті, що буде з грошима? Не слід виключати заморожування вкладів. Затяжна криза в Аргентині призвела до того, що на початку 2001 року почався відтік капіталу з банківських структур. Уряд зреагував на дані тенденції та заморозив усі вклади на термін більше 1 року, дозволив знімати з рахунків невеликі суми, що не перевищують 250 дол.США на тиждень. У відповідь на такі заходи, населення почало заворушення, за ними настав дефолт. Аргентина відмовилася від прив’язки національної валюти до долара. Якщо раніше курс песо зберігався лише на рівні 1 песо – 1 $, то після дефолту це співвідношення було змінено, 1 $ коштував 3-4 песо. Депозити в доларах були переведені в песо за курсом, який був у рази нижчим за докризовий.

Єдиний вихід із ситуації – це перевести в готівку наявні рахунки. Щоб не опинитися у справі, необхідно постійно стежити за економічними новинами. Звучить банально, але знання новин дозволить швидко зорієнтуватися на місці. Якщо ви бачите, що насувається «буря», переведіть у готівку частину заощаджень, їх має вистачити на те, щоб прожити приблизно півроку. Як правило, заморозка рахунків може тривати дуже довгий час.

Куди вкласти гроші перед дефолтом?

Частину готівки можна конвертувати в долари, це допоможе не тільки зберегти заощадження, а й переміщатися, а також у разі потреби купувати товари за кордоном.

Чи не завадить зробити резервний запас. Якщо виходити з досвіду всіх подібних криз, то при їх настанні, вдома обов’язково має бути запас продуктів із тривалим терміном зберігання та ліки. Дана рада не є мірою фінансового планування, але упускати її з поля зору не варто.