Яка область росте найшвидше: Львівщина лідирує серед 22 областей

Найшвидше за останній рік зростала Львівська область: гектар сільськогосподарської землі там подорожчав на 31,8 %, депозити населення зросли на 18,9 %, а кредити бізнесу — на 60,7 %. За середнім місцем за трьома показниками Львівщина — перша серед 22 областей, далі Тернопільська й Закарпатська. Остання — Херсонська: вона на останньому місці за кожним із трьох показників. Ми порівняли області за даними Держгеокадастру й НБУ, а окремо порахували, скільки ПДФО надходить у бюджети громад на одного мешканця і як змінилися видатки громад на енергоносії.

Регіональних даних про зарплати чи валовий продукт за 2026 рік Держстат поки не публікує. Тому ми взяли три показники, які оновлюються щомісяця й добре показують, куди йдуть гроші:

• ціна гектара землі — середня за угодами купівлі-продажу сільськогосподарських земель за листопад 2025 — жовтень 2026 року порівняно з попередніми 12 місяцями (Держгеокадастр);
• депозити населення — залишок на кінець вересня 2026 року порівняно з вереснем 2025-го (НБУ);
• кредити бізнесу — так само, залишок на кінець вересня до вересня минулого року (НБУ).

Для кожного показника області отримали місце від 1 до 22, а рейтинг побудовано за середнім місцем. Так одна аномалія — наприклад, великий кредит кількох компаній в області з невеликим портфелем — не визначає результат сама. Донецьку й Луганську області з рейтингу виключено: там за рік було 76 і 1 угода із землею — середня ціна ненадійна.

Рейтинг: захід попереду, Херсонщина замикає

¹ Депозити й кредити НБУ наводить разом для м. Києва й Київської області; ціна землі — лише Київська область. Ціна гектара — листопад 2025 — жовтень 2026 до попередніх 12 місяців; депозити й кредити — вересень 2026 до вересня 2025. Джерела: Держгеокадастр, НБУ.

Для порівняння: по Україні гектар за той самий період подорожчав на 21,5 % (середня ціна — 66 545 грн), депозити населення зросли на 17,0 %.

Львівщина — єдина в першій четвірці за кожним показником

Львівська область — третя за ростом ціни землі, ділить 3–4 місце за депозитами з Києвом і Київщиною та друга за кредитами бізнесу. Жодна інша область не входить у першу четвірку за всіма трьома показниками. За абсолютними цифрами це теж велика економіка: 113,9 млрд грн депозитів населення (6,5 % усіх депозитів країни, третє місце) і 91,2 млрд грн кредитів бізнесу — більше, ніж у Дніпропетровській області (74,3 млрд грн).

Тернопільщина — лідер за ростом ціни землі (+40,8 %, до 105 560 грн за гектар) і пʼята за депозитами. Закарпаття потрапило в трійку завдяки кредитам бізнесу (+36,8 %) і депозитам (+18,3 %). Обидві області — з невеликими портфелями: 4,1 млрд грн кредитів бізнесу в Закарпатській і 13,6 млрд грн у Тернопільській, тож навіть кілька великих позик помітно рухають показник.

Дніпропетровщина росте грошима, а не землею

Дніпропетровська область — перша за ростом кредитів бізнесу (+66,4 %) і друга за ростом депозитів населення (+22,5 %), але лише 19-та за ціною землі (+10,5 %). Гектар там коштує 46 292 грн — утричі дешевше, ніж на Івано-Франківщині (144 945 грн). Схожа картина в Одеській області: кредити бізнесу +53,9 %, земля +15,1 %.

Ціна землі в прифронтових і східних областях реагує на безпеку й логістику повільніше за банківські показники: покупці землі зважають на ризики на роки вперед, а депозити й кредити відображають поточну роботу підприємств і доходи людей. Сумська область — перша за ростом депозитів (+23,4 %), але 17-та за землею (+11,6 %) і 14-та за кредитами бізнесу (+1,1 %).

Хто відстає

Херсонська область — остання за всіма трьома показниками: земля +3,1 % (лише 115 угод за рік), депозити +3,6 %, кредити бізнесу скоротилися на 69,4 %. Миколаївська — 21-ша: кредити бізнесу −20,8 %, депозити +12,7 % (21 місце). У Донецькій і Луганській областях, які не ввійшли в рейтинг, депозити населення за рік скоротилися на 20,4 % і 30,0 %.

Кредити бізнесу зменшилися у восьми з 22 областей рейтингу, зокрема в Черкаській (−13,2 %) і Волинській (−5,7 %). Падіння залишку не обовʼязково означає кризу: підприємства можуть гасити кредити з власних коштів або переходити до банків в інших регіонах. Але для рейтингу «хто росте» це мінус.

ПДФО на мешканця: де громади отримують найбільше

Окремо від рейтингу ми порахували, скільки податку на доходи фізичних осіб (ПДФО) надійшло в бюджети громад кожної області за січень–вересень 2026 року в розрахунку на одного мешканця. Це непрямий показник рівня зарплат: ПДФО здебільшого утримують із заробітної плати, а з 2024 року податок із грошового забезпечення військових зараховують до державного бюджету, тож у бюджетах громад — переважно цивільні зарплати.

Населення — наявне на 1 січня 2022 року (Держстат), свіжіших даних за громадами немає. У середньому по 24 областях — 5 133 грн. Джерела: «Прозорий бюджет», Держстат, розрахунок «Енерджи Лайн Інвест».

Зіставлення з рейтингом росту цікаве: Львівська й Дніпропетровська області — і серед найбагатших за ПДФО на мешканця, і серед лідерів росту. Тернопільська (4 803 грн, 14 місце) і Закарпатська (4 342 грн, 19 місце) ростуть швидко, але від нижчої бази.

Громади платять за енергоносії на 19,4 % більше

За січень–вересень 2026 року 1 426 громад, включно з Києвом, витратили на оплату комунальних послуг та енергоносіїв 19,2 млрд грн — на 19,4 % більше, ніж за ті самі місяці 2025 року. Це 3,7 % усіх видатків громад. Найбільші статті — теплопостачання (40,3 % цих видатків) і електроенергія (36,5 %).

КЕКВ 2271–2276: теплопостачання, водопостачання й водовідведення, електроенергія, природний газ, інші енергоносії, енергосервіс. Джерело: «Прозорий бюджет», розрахунок «Енерджи Лайн Інвест».

Бюджетна звітність не розділяє, яку частину приросту дали ціни, а яку — більші обсяги чи погашення боргів за минулі періоди. Але для громад, шкіл і лікарень це прямий сигнал: на енергоносії йде дедалі більше грошей. Ціни, за якими громади купують електроенергію в Prozorro, можна порівняти на сторінці тендерів, а тариф на розподіл у кожній області — на сторінці «Тарифи на розподіл по областях».

Відновлення: найбільше проєктів — на Київщині

У системі DREAM станом на 7 листопада 2026 року найбільше проєктів відновлення зареєстровано в Київській області — 1 930 на 32,63 млрд грн. Далі за бюджетом — Дніпропетровська (1 027 проєктів, 23,26 млрд грн), Чернігівська (748, 15,94 млрд грн), Миколаївська (775, 15,07 млрд грн) і Харківська (1 191, 13,77 млрд грн). Проєкти в DREAM — це плани громад і установ на різних етапах, а не вже витрачені кошти: завершено лише невелику частину. Хто їх фінансує, ми розбирали в статті «Хто платить за відновлення».

Що це означає для бізнесу

• Попит і кредит ростуть нерівномірно. Там, де швидко ростуть депозити й кредити бізнесу (Дніпропетровська, Львівська, Одеська області), більше грошей в обігу — це сценарій вищого попиту на товари й послуги, якщо безпекова ситуація не погіршиться.
• Земля дорожчає швидше за депозити. У 14 із 22 областей гектар подорожчав більше, ніж зросли депозити населення. Для агробізнесу й тих, хто планує майданчики, це аргумент рахувати вартість землі не за торішніми цифрами.
• Витрати на енергоносії — помітна стаття. Громади витрачають на них на пʼяту частину більше, ніж рік тому; для підприємств у регіонах з високим тарифом на розподіл частка мереж у рахунку теж вища.
• Один показник оманливий. Херсонщина з +3,6 % депозитів і Сумщина з +23,4 % депозитів обидві — прифронтові. Порівнюйте кілька показників разом — так, як це зроблено в хабі області.

Методологія

• Ціна гектара — середня зважена (сума цін угод ÷ сума площ) за угодами купівлі-продажу земель сільськогосподарського призначення за листопад 2025 — жовтень 2026 року; зміна — до середньої за попередні 12 місяців. Джерело — моніторинг земельних відносин Держгеокадастру (CC BY 4.0). У Запорізькій і Херсонській областях угод мало (307 і 115 за рік), тож їхня ціна менш надійна.
• Депозити населення й кредити бізнесу — залишки на кінець вересня 2026 року в регіональному розрізі НБУ; зміна — до вересня 2025 року. Кредити бізнесу — кредити нефінансовим корпораціям. Для Києва й Київської області НБУ наводить одну цифру.
• Рейтинг — для кожного з трьох показників області впорядковано від найбільшого росту (1 місце) до найменшого (22 місце); за однакових значень області отримують середнє з місць, які ділять. Підсумок — середнє арифметичне трьох місць. Донецька й Луганська області виключені через малу кількість угод із землею.
• ПДФО на мешканця — надходження за кодом доходів 1101 до бюджетів громад області за січень–вересень 2026 року (виконання за даними «Прозорого бюджету»), поділене на наявне населення громад на 1 січня 2022 року (Держстат). Для 11 громад, які не вдалося однозначно зіставити зі статистикою населення, ПДФО на мешканця не враховано.
• Видатки на комунальні послуги й енергоносії — касові видатки за кодами економічної класифікації 2271–2276 усіх 1 426 громад, включно з Києвом, за січень–вересень 2026 року порівняно з січнем–вереснем 2025 року.
• DREAM — кількість і сумарний бюджет проєктів відновлення за областями станом на 7 листопада 2026 року; бюджет — заявлена вартість проєктів, а не фактичні видатки.
• Не враховано: інфляцію (усі зміни — номінальні, у гривнях), зміну населення після 2022 року, різницю в структурі економік областей.